Курсивом написані долі
у таких безглуздих рядках,
Ми проти своєї волі живемо
в чужих думках.
Самі придумали й віримо у любов ,
у зраду й брехню,
А спрвжні життя герої
ведуть на фронтах війну .
Не тільки на тих , що з кулями ,
і фронт – це незавжди кров,
Це втрата своєї долі
під обстрілом ваших обнов.
В тилу люди б’ються з чверткою ,
з стільцем й мотузкою в руках,
І з голкою інтравертною ,
й безумством в темних ночах.
І з холодом в теплих трубах ,
з іржею в байдужих очах ,
І з тими що ходять в шубах
й говорять ,що все не так.
Чи визнають їхветеранами?
А чи запросять в тюрму ?
Вони ж бо не знають ,
за кого ведуть цю війну .


Найкращі дні –
це дні мого дитинства.
Це мальви біля тину у дворі.
Це теплі руки ніжні ,материнські
І татів погляд ,добрий і ясний.

Найкращі дні –
це дні мого дитинства.
Це рідне місто , як моя колиска ,
Це парки ,сквери
і дорога в школу ,
Якої не забути вже ніколи .
Тут перші кроки
я роблю несміло,
Тут в перший клас іду ,
як в новий світ .
Я тут росту ,ростуть мої надії…

• 
• 
•