Ти смілива й вільна і водночас Ти - завжди Моя,
Ти ховаєш страх у власний біль
Та в тобі дано уже іде війна
Ти несправжня, хоч і пахнеш як ваніль,
Та солодка, знаю, Ти - чуже життя
Твої мрії оселились десь по цій землі
Твої очі згаслі, наче вічні тіні.
Дикий образ ще блукає по осінньому дощі,
і спасіння Ти давно шукала увісні.
Ти така болюча і на смак приємна
Міцно закривала двері у своє життя
Хоч залишилась Моя, Душевна,
Та туди, де ти, у сни, мені не було і не має вороття!
Твої сльози були наче шторми Посейдона,
Твої руки - ніжний та холодний оксамит,
Ти - звичайна, хоч завжди моя святя Мадонна,
Я віддав би ВСЕ щоб украсти твого серця ритм.
Ти безкрайня, я в тобі гублюся,
Після тебе я знайти себе не зміг
Я для тебе Сонцю й Небу помолюся
Хоча віри в серці не зберіг.