Маленька яскрава фея була однією з найбільш сонячних істот Вікового Лісу. Але на відміну від сонячних зайченят, вона чудово почувала себе і вночі, коли повний місяць і яскраві зорі створювали на чорному небі візерунок і можна було побачити Небесну ведмедицю з малим ведмежам чи страхітливого дракона. Інколи фея мріяла долетіти до них в гості і поговорити про небесне життя або кинути з неба бодай один погляд на Віковий Ліс.
Твльки кожного разу виникали більш важливі справи. У Віковому Лісі було багато створіннь, які рарто було б розрадити. Прихід у гості маленької веселої феї вважався добрим знаком. Особливо з нею любили проводити час діти. І вона також дуже любила дітей. Але малеча підростала і обирала свій шлях, а фея залишалася з новими маленькими мешканцями. Так було довго - фея залишалася незмінною і несла щастя іншим.
Так було до того дня, коли маленькій феї стало нестерпним таке становище. Вона не знала що робити, кидаючись в різні боки і не знаходячи виходу. І одним похмурим ранком у неї відпали крила. Розгублена фея стояла посеред своєї невеличкої кімнати і дивилася, як вони лежали на долівці і потроху втрачала веселкові кольори.
Фея заплакала вперше в житті і її сльози, що адали важкими краплинами перетворювалися на дорогоцінне каміння. Вона приходила до своїх друзів, але вони не могли розрадити її. І тому найчастіше фея намагалася залишитися сама.
Та довго тривати так не могло. Бо у Віковому Лісі ставало дедалі сумніше без маленької феї. Тому кожен намагався розрадити і заспокоїти її, але фея тільки ще більше відчувала себе самотньою - нікому не зрозумілою і не потрібною. Вона не могла більше робити те, що робила раніше. І не знала, що робити далі.
Але одного разу вона згадала свою мрію - злітати в гості до Небесної ведмедиці. У феї не було більше крил, але бажання здійснити свою мрію ставало все більшим.
І сталося диво.
Важка, але ніжна лапа Небесної ведмедиці легко торкалася її голови. Маленька фея вперше за довгий час відчула себе щасливою. Але поглянувши з небесної висоти на Віковий Ліс, фея зрозуміла - що її місце там, і домівка її там.
І повертаючись назад фея навіть не помітила, що її нові крила виявилися ще більшими і яскравішими, ніж ті, що були до цього.

• 
• 
•